Орфографічний словник української мови. 2005.
наточити — I див. наточувати I. II див. наточувати II … Український тлумачний словник
понаточувати — I ую, уєш, док., перех. Наточити багато чого небудь; понагострювати. II ую, уєш, док., перех. Наточити чого небудь (про багатьох); наточити чогось різного або у різні посудини. Понаточувати з бочок меду … Український тлумачний словник
наточений — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наточити I. II а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наточити II … Український тлумачний словник
наточувати — I ую, уєш, недок., наточи/ти, точу/, то/чиш, док., перех. 1) Те саме, що доточувати I 1). 2) Точачи, робити що небудь гострим. 3) Гризучи, виїдаючи, подрібнювати певну кількість чого небудь. II ую, уєш, недок., наточи/ти, точу/, то/чиш, док.,… … Український тлумачний словник
гострити — (робити гострим), нагострювати, нагострити, вигострювати, вигострити, загострювати, загостряти, загострити, відгострювати, відгострити; точити, заточувати, заточити, наточувати, наточити, виточувати, виточити, відточувати, відточити, обточувати,… … Словник синонімів української мови
націдити — націджувати (цідячи, налити яку н. кількість чогось), у[в]цідити, у[в]ціджувати; наточити, наточувати, у[в]точити, у[в]точувати (налити, випускаючи цівкою напій) Пор. налити, цідити … Словник синонімів української мови
поточити — 1 дієслово доконаного виду наточити, зробити гострим поточити 2 дієслово доконаного виду цідити, виціджувати якийсь час … Орфографічний словник української мови
наточувати — чую, чуєш, (наточити, точу), Пт. 1. Додавати недостаючий кусок до цілості. 2. Виготовляти на токарному станку певну кількість деталей. 3. Робити предмет гострим точучи його … Словник лемківскої говірки
